Житомир – Барановичи
Поїздка виявилася суцільним трешем. З Коблево нас забрали нема на заяву автобусі, а на звичайній маршрутці. Пообіцяли пересадити на Одеському автовокзалі. В результаті висадили на якийсь заправці на трасі біля Одеси. Автобуса на місці не було, водій маршрутки сказав дзвонити за номерами, вказаними в квитках. Жоден з них не відповідав. У підсумку, добившись від маршрутчика номер водія автобуса з'ясувалося, що він приїде тільки через годину !!! Час на трасі з сумками і двома маленькими дітьми, які просто не розуміли що відбувається. У підсумку, коли автобус прибув, він виявився геть забитий ще в Одесі, сісти було складно. Нас було 5ро: я з дитиною і моя сестра з чоловіком і дитиною. Встигли посадити тільки дітей на найближчі місця, автобус рушив. Та так, що чоловік моєї сестри розбив голову. На крики нарешті прийшов другий водій і заявив, що у нього вільна розсадження і його не хвилює, що наші місця в різних кінцях салону і ми далеко від дітей. Після тривалої сварки, криків і пояснень, що ми брали спеціально ПРЯМИЙ, а не проходить рейс, що б сісти в ПУСТОЙ автобус поруч з дітьми, що нас протримали годину на заправці на трасі, що наші діти, вибачте, можуть заблевал підлогу автобуса і ми не можемо від них відійти, водій став кричати на весь салон щось на кшталт "громадяни, мама хоче сісти з дитиною, поступіться місцем". Рази з 5го молода людина пересів, поступившись нам одне здвоєне місце в кінці салону. Сестра з племінником і чоловіком залишилися раскіданимі по окремих місцях на початку салону. Що, ясна річ, спричинило за собою сльози мого племінника, неможливість заснути і біганину по всьому салону, тому що наші діти хотіли сидіти поруч і мати можливість займати себе чимось в дорозі. На моє запитання куди ми приїжджаємо в Києві мені нахамили. Прибули ми пізніше майже на пів години. Речі з багажника нам не видавали, все заходили забирали самі. Водій підійшов вже на останні сумки і невдоволені вигуки пасажирів. Враження від поїздки з відпустки додому моторошно негативні.
Аліна